Влад БРОВКО

Украiнцi - могутня нацiя. Ii велич, зокрема, у вiкових традицiях, що сягають своiм корiнням сивоi давнини. Часiв, коли люди вiрили в могутнiсть Сонця, Води, Землi, в iхню виняткову владу над людьми. З часом, коли в 988 роцi Володимир прийняв на Русi християнство, праукраiнцi змiнили своi язичеськi вiрування на вiру в единого Господа Бога. Але, не дивлячись на те, що вiдтодi пройшло вже тисячу рокiв, деякi язичеськi традицii живуть i понинi:
Одна з них - це свято молодi Купало або Купайло, яке згодом, пiсля прийняття християнства, з'едналося зi святом церковним - народженням Iвана Хрестителя. Тому й носить це свято подвiйну назву - .
Як же проходило це святкування? Звичайно, час вносив своi корективи у сценарiй дiйства, але його суть залишалася незмiнною. Дякуючи численним працям украiнських етнологiв, зокрема, Степана Килимника, сьогоднi кожен украiнець, узявши до рук його книгу, може вiдчути себе нащадком тих поднiпровських полян-русiв, якi пiзнiше почали з гордiстю iменувати себе <украiнцями>.
:Вечорiе. Дiвчата збираються купками на горбочку. Хлопцi гуртуються окремо, щоб це не було помiтно для дiвчат. Смеркло зовсiм. У селi на всiх вулицях залунали голоснi дiвочi спiви:
:<Ой на Йвана на Купала,
Там Марiя в воду впала,
Ой на Йвана на Купала,
Там Марiя купалася,
Ой на Йвана на Купала,
Там з Iваном вiнчалася:>
Iз усiх кiнцiв села йдуть гуртками дiвчата до лiсу, спiвають пiсень та несуть iз собою гарну верхiвку черешнi, вишнi, яблунi чи клена - гiльце.
Приходять у лiс чи пiд лiс на галявину. Встановлюють гiльце в землю, прикрасивши його рясно польовими та городнiми квiтами.
У цей час хлопцi тихцем добувають живого вогню (тертям сухих деревин). Дiвчата роблять вигляд, що не помiчають хлопцiв:
Та ось вогнище розгорiлося: Хлопцi враз вриваються до дiвчат iз рiзних бокiв - намагаються видерти з iхнiх рук це гiльце. Дiвчата розбiгаються у рiзнi боки, а хлопцi iх ловлять. Кожен ловить <свою>, обрану ним дiвчину i несе ii до вогню. Молодь починае водити жвавi хороводи, спiваючи купальських пiсень:
:"По садочку ходжу,
виноград саджу,
Посадивши та й поливаю,
Ой, поливши, та й нащипаю,
(Щипають дiвчата хлопцiв)
Нащипавши, вiночка зiв'ю,
Вiночка звивши, на воду пущу:
Хто вiнка пiйме, той
мене вiзьме:"
Час iгор закiнчуеться - починаються "дiйства" бiля вогню: Свое духовне та фiзичне очищення отримувала цього дня молодь пiсля стрибкiв над багаттям. Спочатку стрибають через нього хлопцi по старшинi один за одним. Чим вище стрибне хлопець, тим кращим буде на його полi врожай; чим спритнiше скочить - здоровiший буде: Упаде пiд час стрибка - щось трапиться йому нещасливого впродовж року; розгорне вогонь пiд час стрибка - розгорнеться якийсь нелад: Коли перестрибали всi хлопцi, тодi починають стрибати попарно, хлопець iз дiвчиною. Перестрибнули вдало, вогню не зачепили, не спiткнулися - поберуться й щасливо житимуть.
Уже пiзня нiч. Усi пiсля гри розкидають вогонь на галявинi, затоптують його ногами, бо рештки купальського вогню - чарiвнi. I коли вiдьма, упир або вовкулака дiстануть щось iз нього - можуть заподiяти лихо людям.
Лише в Купальську нiч розцвiтае на папоротi, серед ночi, чарiвна й вогняна Квiтка Щастя: Хто ii дiстане, хто зiрве - той усе на свiтi знатиме, вiдiмкне навiть зачарованi замки без ключа; дiстане без труднощiв усi скарби, закопанi у землi, а рука, яка зiрвала Квiтку Щастя, матиме чудодiйну силу. Той щасливець (а це може бути лише молодий хлопець) причаруе найкращу дiвчину, матиме найбiльший урожай, вiдвертатиме вiд своеi ниви град, грiм, зливу, не боятиметься лихих сил:
Отже, закiнчився Купальський вечiр i настала чарiвна Купальська нiч. Смiливi молодики вирушають у глиб лiсу шукати Квiтку Щастя; дiвчата йдуть рвати тирлич-зiлля, зiлля кохання, а решта йде до своiх хат:
Удосвiта дiвчата йдуть до криницi по чарiвну купальську воду, бабусi - до лiсу по цiлюще зiлля, чоловiки ходять по купальськiй росi, яка, як i зiлля, втратить свою могутнiсть уже пiсля полудня: Потiм дiвчата пускатимуть вiнки на воду i гадатимуть, чи вийде хто цього року замiж, чи ще почекае нового Купала...
Це, звичайно, лише головнi моменти святкування на Купала (в нiч з 6 на 7 липня). На щастя, всi традицii доступнi широкому загалу. Нiщо не забороняе нам доторкнутися до них, стати ближчими до свого корiння.
Цiкаво, чи сьогоднi хтось знайшов свою КВIТКУ ЩАСТЯ?..