Хто стане на сторожi украiнського слова?
- Валентино Василiвно, в який спосiб буде проводитись робота для захисту мови?
- На 13-ому роцi украiнськоi Незалежностi мусимо виходити з iнiцiативою захисту найдорожчого нашого духовного скарбу - мови. До того ж, iнiцiатива йде вiд громадськостi, бо на державному рiвнi украiнська мова не мае, на жаль, належного захисту.
Наведу приклади: за перiод iз 1990 року по 2001 рiк кiлькiсть бiблiотек в Украiнi зменшилась iз 25,6 тисяч до 20,4 тисяч, або на 20 вiдсоткiв. Кiлькiсть книжок та перiодичних видань у них за той же перiод зменшилась на 19 вiдсоткiв.
Щоденний разовий тираж росiйськомовних газет, що виходять в Украiнi, становив на початок 2002 року 32,1 мiльйона примiрникiв, тодi як украiномовних - 18,2 мiльйона. Склалася ситуацiя, коли на сто украiнцiв припадае 46 примiрникiв рiдною мовою, а на сто росiян, якi проживають в Украiнi - 386 примiрникiв, або у 8,4 разiв бiльше.
У телерадiоефiрi Украiни основну частку складають комерцiйнi телерадiокомпанii, якi, на вiдмiну вiд державних, не дотримуються конституцiйних норм щодо використання украiнськоi мови.
Додамо до цього, що 90% телевiзiйного репертуару та кiнофiльмiв формуються на основi закордонних джерел. То хiба не треба пiсля цього бити на сполох?!
Вiдразу висловлюю застереження: ми не проти росiйськоi мови, ii розвитку та укорiнення в Украiнi, ми за державну украiнську мову. I в цьому питаннi нам е чому повчитися в iнших народiв, особливо у росiян. У Росii прийнято Закон "Про статус державноi росiйськоi мови". I ви знаете, я була вражена: Росiйська Федерацiя виробила надзвичайно розумнi законодавчi важелi по захисту своеi державноi мови - росiйськоi. Захистом росiйськоi мови, як державноi в Росii, переймаеться держава, причому доволi активно й жорстко. Там чiтко визначено, що при всьому мовному "многоголоссi" державною мовою Росii е одна мова - росiйська. Нехтування цим законом тягне за собою вiдповiдальнiсть, у тому числi й кримiнальну. Мiцнiстю статусу росiйськоi мови, як державноi, переймаеться в Росii спецiальна рада з росiйськоi мови, яка активно дiе при урядi Росii.
Наша ж постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 2 жовтня 2003 року N1546 "Про затвердження Державноi програми розвитку i функцiонування украiнськоi мови на 2004-2010 роки" декларативна i, я б сказала, убога, складена швидше для "галочки". Постанова уряду Росiйськоi Федерацii вiд 27 липня 2001 року "Про цiльову програму "Росiйська мова" на 2002-2005 роки" вагомiша i серйознiша. Вона навiть по обсягу разiв у десять бiльша, нiж наша. I хоч прийнята на коротший термiн, коштiв на неi видiлено також бiльше.
- Здаеться, дружина президента В. Путiна працюе саме в цiй областi?
- Так, сьогоднi Людмила Путiна очолюе громадсько-державний фонд "Центр розвитку росiйськоi мови", який проводить численнi акцii, конференцii, що спрямованi на захист росiйськоi мови". До речi, i не лише в Росii, а в краiнах СНД у першу чергу. Це той позитивний приклад, який для нас мае стати взiрцем у вiдстоюваннi нашоi державноi мови - украiнськоi. Росiяни сьогоднi видiляють великi кошти на фiнансування федеральних програм розвитку росiйськоi мови.
- Валентино Василiвно, в кiнцi 80-х - початку 90-х в Украiнi дiяло Товариство захисту украiнськоi мови, яке згодом трансформувалося у "Просвiту". Сьогоднi знову потрiбно повертатися до функцiй того Товариства?
- Це необхiдно було зробити вже давно. Подiбнi органiзацii дiють у багатьох цивiлiзованих краiнах свiту, особливо Европи. Зараз мае змiнитись лише тактика роботи. В той перiод у боротьбi за украiнську мову як единодержавну переважали полiтичнi методи та форми. Сьогоднi необхiдно шукати iншi: проводити роз'яснювальну, наукову, дослiдницьку роботу серед населення. Зазвучати повноцiнно, у повен зрiст украiнська мова зможе лише в результатi тривалого процесу. Вiн полягае у поступовому створеннi об'ективних обставин, якi робитимуть украiнську мову потрiбною i престижною для всiх, а украiнську культуру - привабливою i конкурентоспроможною на всiх рiвнях.
Але впродовж важкоi i тривалоi дороги мусимо всi наполегливо працювати: вiд дитини, що в дошкiльному закладi, до Президента Украiни.
Бо мовне питання - це не справа патрiотизму, це справа життевоi необхiдностi та доцiльностi. В державi запануе лише та мова, яка необхiдна в життi. Цю аксiому треба внести в основу державноi мовноi полiтики. Змiнити ситуацiю на користь державноi мови можна не закликами полюбити рiдну мову, а змiнами обставин на користь престижу украiнськоi мови.
Тi, хто дивилися прямий ефiр iз президентом Росii В. Путiним, не могли не почути, як вiн вiдповiдав на питання, що стосувалося мови: "У Росii розмовляють рiзними мовами, але державна мова в нас одна". Так мае бути i у нас. Цiкаво, що "Робота у Радi Федерацiй Росii проводиться державною росiйською мовою. Член ради Федерацii, який бажае виступити iншою мовою народiв Росii, не менш як за добу, попереджае про це головуючого. Такий виступ забезпечуеться перекладом на державну росiйську мову".
- Отже, у питаннi поваги та здатностi захищати свою державну мову беремо приклад iз Росii?
- А чому б i нi? I не тiльки з Росii, а й з iнших держав, де народ поважае свою нацiональну гiднiсть. Окрiм того, варто наголосити ще раз: ми не проти розвитку росiйськоi мови в Украiнi, спiлкування нею тощо. Ми - за украiнську як едину державну мову. Бо iнакше про яку нацiональну еднiсть можна говорити?
- Над чим сьогоднi працюе Конгрес?
- Втiшного немало. Як тiльки пiшла iнформацiя у ЗМI, що створено таку органiзацiю, до нас почали активно звертатися люди. Маемо пiдтримку в рiзних регiонах Украiни як зi Сходу, так i з Заходу. Створено осередки Конгресу у Донецьку, Криму, Запорiжжi, Черкасах, Чернiговi, Львовi, Полтавi, а також iнших областях Украiни i за ii межами: в Росii, Литвi, США, Канадi. Мовна проблема хвилюе багатьох. Розгортаемо роботу по створенню у школах кiмнат iсторii украiнськоi мови. Створюються вони в Киевi за прикладом шкiл Запорiзькоi областi, де вже е такi кiмнати. Спiльно з Академiею образотворчого мистецтва та архiтектури вже проводиться конкурс полiтичного плакату серед студентiв. Переможцi отримають премii. До вирiшення мовних проблем украй необхiдно залучати молодь, iнакше Украiни не буде. Приемно те, що приходить молодь. Зараз активно в областях проводимо громадськi читання на тему: "Украiнська мова i державнiсть". Такi читання вiдбулися на базi Матвiiвського навчально-виховного комплексу Вiльняньського району, де дiе перший в Украiнi музей iсторii украiнськоi мови на базi Запорiзького державного унiверситету. В планах Конгресу також i розробка свого проекту Закону про державну мову в Украiнi. I ще багато чого цiкавого i потрiбного. Плануемо заходи, спрямованi на боротьбу не тiльки з русифiкацiею Украiни, а й на боротьбу проти англомiзацii. Адже незабаром на Хрещатику без англомовного словника пройти буде неможливо. Користуючись нагодою, я б хотiла запросити до спiвробiтництва всiх бажаючих залучитися до справи збереження, розвитку та захисту украiнськоi мови. В Киевi нас можна знайти за телефонами: 296-10-21, 294-72-72.
- А яку участь у роботi "Конгресу" бере Гнiдинська школа, яку Ви так довго очолювали?
- Найактивнiшу. Ii представники були також iнiцiаторами створення цiеi органiзацii. Гнiдинська школа завжди була i залишаеться центром духовного вiдродження, одним iз активних захисникiв рiдного слова.
- Багатьох читачiв нашоi газети цiкавить, iз ким i кого зараз пiдтримуе на полiтичному полi бою Валентина Стрiлько?
- Народ Украiни, який вийшов на вулицю, в боротьбi за свое щастя i волю. Я нiколи не пiдтримувала правлячого злочинного режиму Кучми i його соратникiв, завжди, як могла, боролась за справедливiсть i правду. I сьогоднi я з тими, хто на Майданi Незалежностi, i вiрю в нашу з вами перемогу.