Любов БЕРЕЗА

Ми завжди звикаемо до того, що нам постiйно щось нав'язують. Ранiше був стереотип радянського суспiльства, коли вважалося, що украiнською говорять лише безграмотнi люди iз села. Далi з появою незалежностi нам iз гiркотою в голосi почали розповiдати, що на долю украiнськоi лiтературноi мови випала тяжка мiсiя боротися за власне iснування, доводячи то полякам, то росiянам, що вона е окремою мовою, а не рiзновидом дiалекту однiеi з цих мов. Звiсно, з таким твердженням важко не погодитися, як i з тим, що ii забороняли, не визнавали в елiтних колах, зневажали. Сьогоднi, в епоху незалежноi Украiни, коли украiнська мова офiцiйно визнана державною, ми е очевидцями того, як самi украiнцi завдають iй стiльки шкоди, скiльки не завдавав жоден iноземний ворог за всю iсторiю.
Телевiзiйнi канали продовжують глумитися та насмiхатися над украiнською мовою у своiх "мамаду", "бодрых утрах", "джентльменах", у виступах Верки Сердючки. Якийсь заiжджий Дiма Кисельов упевнено висловлюе своi судження стосовно нашоi полiтики, нашоi соцiологii, нашоi культури. Хтось день у день зомбуе наш народ, напускаючи чаду в ефiр. У перервах мiж шоу Маслякових-Якубовичiв спокусливi моделi, загадково посмiхаючись, розповiдають усiм про своi критичнi днi та карiес. Нашим дiтям нав'язують потворних "сiмпсонiв", "покемонiв", а гаремну iнтриганку Роксолану, патрiотку-путану, насаджують у свiдомiсть домогосподарок. А куди ж подiлися княгиня Ольга, Маруся Богуславка, Маруся Чурай? Чим сьогоднi ми можемо збагачувати свiй духовний свiт i компенсувати те, що було втрачено упродовж столiть? Навiть книговидання в Украiнi не мае належноi пiдтримки з боку держави. Украiномовнi книги (якщо комусь ще вдаеться знайти такi вдень iз вогнем) коштують дорого, у порiвняннi з книгами, завезеними до нас iз Росii.
А що натомiсть? Вулицi заливае повiнь привселюдноi "матiрщини". Причому "матом" висловлюються абсолютно усi, навiть дошкiльнята (вони це роблять не розумiючи, просто повторюють те, що чують удома) та школярi (щоб здаватися "крутими"). Якби люди знали iсторiю походження та сутнiсть вульгарних слiв, навряд чи вони б iх вживали. Жителi Киiвськоi Русi нiколи не лаялись. Вони взагалi не знали таких слiв. Дехто вважае, що лайка мае росiйське походження. Насправдi ж "матюки" мають азiатськi коренi, а точнiше - монголо-татарськi, якi за вiдомих причин стали характерними для росiйського (а значить - слов'янського) менталiтету. Великими "нецензурщиками" були Петро Перший та його улюбленець Меншиков. Вони накладали на державних документах "матернi" резолюцii. Пiсля возз'еднання з пiвнiчним братом цi слова стали активно поширюватися в Украiнi.
Сьогоднi часто трапляеться, що деякi люди соромляться своеi недосконалостi у володiннi мовою i тому намагаються якомога менше використовувати ii у спiлкуваннi. Через сiпання з мови на мову i словоблуддя люди втрачають здатнiсть до порозумiння, чують тiльки самих себе. Складаеться враження: хтось зверху робить усе це для того, щоб якомога бiльше обмежити iхнiй запас слiв та умiння iх застосовувати. Нам уперто нав'язують, що ми нiма без'язика маса, як отара. У той час, як усi цивiлiзованi держави давно довели, що мова - найперше i найпотужнiше знаряддя людини у будь-якiй галузi. Мова формуе i визначае свiдомiсть, вона творить людину i нацiю. "Спочатку було Слово. I Слово було Бог". Щоб не бути рабом i не дати себе дурити, сучасний громадянин Украiни - той самий пересiчний суржикомовець - мав би володiти азами лiнгвiстики, риторики, стилiстики i просто власним голосом, не говорячи вже про мовну грамоту. Украiнська мова е не просто однiею з найстарiших на Землi, вона посiдае друге мiсце за мелодiйнiстю пiсля iталiйськоi. Невже на неi очiкуе участь мертвоi мови? А потiм нашi онуки скажуть: "Так iсторично склалося..."