Оксана КОБЗАР

По-материнськи добра з вихованцями, водночас як педагог вимоглива та вiдповiдальна, як людина - скромна й працьовита. Так говорять про Ганну Василiвну Чернюк, викладача Бориспiльськоi музичноi школи, вчителя вищоi категорii.
Свою п'ятдесяту весну зустрiла ця дивовижна жiнка, жителька нашого мiста - Ганна Василiвна Чернюк. Говорить, що все ii життя пов'язане з музикою та улюбленою справою - викладацькою роботою в мiсцевiй музичнiй дитячiй школi. Адже 30 рокiв промайнуло з того пам'ятного дня, коли юна Ганна вперше вiдчинила дверi до класу рiдноi музичноi школи вже не як учениця, а як молодий викладач. Прийшла колись, щоб залишитись працювати в рiдних стiнах i до сьогоднi. В ii трудовiй книжцi лише один запис, зроблений 30 рокiв тому.
"А життя мое почалося з пiснi..." - мрiйливо говорить моя спiврозмовниця. Бог послав iй велике щастя: з'явитись на цей свiт у спiвучiй родинi. Ще у сповиточку вбирало в себе дiвча чаруючi мелодii украiнських народних пiсень, якi линули з материнських вуст. Батько теж спiвав, та понад усе любив малювати. "Якийсь невловимий дух творчостi, мистецький почин був у нашiй родинi", - згадуе Ганна Василiвна. З цим важко не погодитись. Ii брату, Каменеву Василю Васильовичу, вже, на жаль, покiйному, судилося стати чудовим художником, вiдомим рiзьбярем по дереву. А маленька Ганнуся виросла й пронесла крiзь усе життя любов до музики, яка передалася вiд матерi.
Панi Ганна говорить, що скiльки себе пам'ятае, вона завжди на сценi. I в школi, i в роки навчання в Киiвському музичному училищi iм. М. Глiера, i в Киiвському iнститутi культури. Та все ж найбiльша радiсть для Ганни Василiвни - це можливiсть доносити своi знання, умiння, досвiд до юних сердець. "Вона переливае душу свою у душi дiтей", - так говорять про неi колеги.
За три десятилiття працi на педагогiчнiй нивi з-пiд ii турботливого материнського крила розлетiлись по свiту ii учнi, взявши вiд свого наставника частинку великоi любовi до прекрасного. Серед них багато стали викладачами музичних шкiл району та областi, iнших регiонiв краiни. Отримавши дипломи, повернулись до рiдноi школи, щоб працювати поряд зi своiм педагогом. Гречуха А.В., Iванець О.О., Дегтярьова А.I, а також старша донька нашоi героiнi - Чернюк Iрина Олегiвна.
Сьогоднi учнi класу Ганни Василiвни вiдмiнно виступають на обласних академiчних концертах, технiчних залiках, семiнарських заняттях, займають призовi мiсця на конкурсах. Понад 10 випускникiв класу продовжують навчання у вищих музичних закладах рiзного рiвня акредитацii.
Покладае великi надii Ганна Василiвна на свою незвичайну вихованку Вишневську Ольгу. Це дiвчина з неабиякими музичними здiбностями, яка до того ж ще й е прямим нащадком роду Чубинських. До речi, й сама Ганна Василiвна давно порiднилася з цим славетним прiзвищем, завдяки некровним родинним зв'язкам ii предкiв.
Кореспонденту "Вiстей" пощастило побувати на творчiй зустрiчi, що проходила пiд назвою "Чернюк та ii учнi". У залi музичноi школи м. Бориспiль зiбралися всi, хто хотiв привiтати свого вчителя з Днем народження i ювiлейною датою у творчостi. Злетiлись, немов ластiвки, ii учнi. Рiзнi за вiком i професiею, але з единим для всiх бажанням - вклонитися за мудрiсть i терплячiсть, любов i розумiння своему першому вчителю музики - Ганнi Василiвнi Чернюк.
Оце i е та найбiльша нагорода для педагога - почути слово подяки вiд своiх, уже дорослих, учнiв. Родинна атмосфера щиростi й поваги панувала 2 години в стiнах староi школи. I пiднесений настрiй присутнiх не змогли зiпсувати нi замала незручна сцена, нi тiснота в залi, не дратувало й нiкчемне технiчне обладнання школи, що весь час давало збiй пiд час виступiв.
Пiсля завершення творчоi програми голова ради директорiв Разорьонова Т.В. подякувала панi Чернюк за плiдну працю й вручила грамоту Управлiння культури Киiвськоi обласноi райдержадмiнiстрацii за високий професiоналiзм та значний внесок у розвиток мистецькоi освiти областi.
Дивилась я на Ганну Василiвну, радiла за неi й пишалась, що живуть серед нас такi працьовитi та благороднi в своiй простотi украiнцi, якими вiками славилась наша земля.
"Схиляю голову в глибокiй пошанi перед тобою, Вчителю..." - цi величнi слова адресованi Ганнi Василiвнi Чернюк. Щастя Вам, люба, довгого вiку та нових творчих злетiв.